Підручники онлайн
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


§ 1. Вимоги, що пред’являються до кадрів органів прокуратури

§ 1. Вимоги, що пред’являються до кадрів органів прокуратури

   Умови вступу на службу до органів прокуратури закріплені у ст. 46 Закону “Про прокуратуру”. Оскільки служба в органах прокуратури є одним із видів державної служби, то на прокурорів та слідчих прокуратури розповсюджуються і окремі положення Закону “Про державну службу в Україні”.
   Прокурорами та слідчими можуть бути особи, які мають вищу юридичну освіту. Наявність освіти у кандидата на відповідну посаду підтверджується відповідним дипломом встановленої форми.
   Кандидати на посади прокурорів та слідчих також повинні мати певні ділові та моральні якості. До ділових якостей, зокрема, відносяться підготовленість до професійної діяльності кандидата відповідно до державних освітніх стандартів вищої юридичної освіти і, крім того, наявність знань, вмінь, професійних якостей, необхідних для успішного виконання посадових обов’язків у системі прокуратури.
   При призначенні на різні оперативні посади в органах прокуратури важливе значення мають моральні якості та психологічні властивості особистості, до яких, зокрема, відносяться: відповідний рівень культури, виховання, правосвідомості, громадянської відповідальності; чесність, скромність, інтелект, об’єктивність, неупередженість, аналітичні здібності тощо. Вказівка на необхідність наявності зазначених якостей міститься у ряді нормативних актів. Так, у Дисциплінарному статуті прокуратури звернуто увагу на такі якості, як принциповість, непримиренність до порушень законів, громадянська мужність, справедливість, непідкупність, ініціативність (ст. 2), сумлінність, оперативність (ст. 4), дисциплінованість (ст. 17). В Положенні про класні чини працівників прокуратури виокремлюється така якість, як ініціативність (п.4).
   Наказом Генерального прокурора України № 2 від 25.02.2004 р. “Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України” встановлено, що основним критерієм оцінки прокурорсько-слідчих кадрів усіх рівнів має бути їх особистий вклад у покращення ефективності прокурорсько-слідчої діяльності, постійне підвищення професійних знань, принциповість при вирішенні практичних питань, вміння протистояти місництву та відомчим впливам, непримиренність до будь-яких порушень закону.
   У контексті цього актуальними є положення Рекомендації R(2000) 19 Комітету Міністрів Ради Європи “Про роль державного обвинувачення в системі кримінального правосуддя” (6 жовтня 2000 p.), відповідно до яких державні обвинувачі повинні виконувати свої обов’язки чесно та об’єктивно.
   Індивідуальні психологічні якості особистості також мають значення для роботи на посаді прокурора, слідчого, помічника прокурора. З огляду на професійний психологічний відбір кандидатів враховуються такі якості претендента: здатність та готовність до проходження служби в прокуратурі; уважність та спостережливість; швидкість мислення; добра пам’ять; здатність логічно мислити і діяти швидко та рішуче у конфліктних ситуаціях; основні риси темпераменту; комунікативність та вміння встановлювати психологічний контакт з особами тощо.
   З урахуванням специфіки роботи в органах прокуратури, інтенсивності, емоційної та фізичної напруги праці прокурорських працівників до кандидатів на ці посади також пред’являються певні вимоги щодо стану здоров’я. Кандидати мають проходити медичне обстеження та в залежності від стану здоров’я вирішується питання про їх можливість працевлаштування в прокуратурі.
   Для зайняття посади прокурорів Закон “Про прокуратуру”, крім зазначених кваліфікаційних вимог, містить й інші. Так, ст. 46 Закону визначає, що прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року.
   Особи, вперше призначені на посади помічників прокурорів, прокурорів управлінь, відділів, слідчих прокуратури, приймають “Присягу працівника прокуратури”, текст якої затверджується Верховною Радою України.
   На посади прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняних до них прокурорів призначаються особи віком не молодше 30 років, які мають стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше семи років; на посади районних і міських прокурорів — віком не молодше 25 років із стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше трьох років.
   Військовими прокурорами і слідчими призначаються громадяни України з числа офіцерів, які проходять військову службу або перебувають у запасі і мають вищу юридичну освіту.
   Військовослужбовці військових прокуратур у своїй діяльності керуються Законом України “Про прокуратуру” і проходять службу відповідно до Закону України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види постачання і забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України.
   Сумісництво служби в органах прокуратури з роботою на підприємствах, установах та організаціях, а також з будь-яким підприємництвом не допускається, за винятком наукової і педагогічної роботи.
   Прокурорам і слідчим органів прокуратури, працівникам науково-навчальних закладів прокуратури присвоюються класні чини залежно від займаних посад та стажу роботи.
   Порядок присвоєння і позбавлення класних чинів визначається Положенням про класні чини працівників прокуратури України, яке затверджено постановою Верховної Ради України від 06.11.91 р. Класні чини державного радника юстиції України, державного радника юстиції України 1, 2 і 3 класів присвоюються Президентом України, інші класні чини присвоюються Генеральним прокурором України.

 
< Попередня   Наступна >