Види податкових пільг

   1. Відрахування (вилучення) — вид пільги в галузі оподаткування, яка полягає у виділенні окремих складових частин із загального об’єкта оподаткування з метою зменшення на їхню величину об’єкта при нарахуванні та сплаті податку.
   Цей вид пільги характеризується тим, що механізм надання пільг проектується на об’єкт оподаткування, що безпосередньо зменшується. Подібні зменшення об’єкта з метою оподаткування можна класифікувати:
   а) за видами платників:
   - повні — надаються всім платникам;
   - часткові — надаються певним категоріям платників;
   б) за термінами:
   - постійні — діють постійно протягом тривалого періоду часу; тимчасові — діють протягом визначеного, заздалегідь обмеженого періоду (підприємства з іноземними інвестиціями);
   - надзвичайні — надаються в зв’язку з появою певних раптових обставин;
   в) за елементами об’єкта:
   - майнові — відрахування визначеної частини оподатковуваного майна;
   - прибуткові відрахування — застосовуються до частини доходу платника залежно від виду діяльності.
   2. Знижка — вид пільги в галузі оподаткування, що зменшує суму податку на певні величини. Сукупність цих величин, що складають основу знижки, визначається сумою витрат платника, що їх законодавець виводить з-під оподаткування шляхом зменшення на еквівалентну суму податкової бази. У такий спосіб реалізується зацікавленість суспільства у певній діяльності платника, стимулюються його витрати у запланованому напрямі.
   Тут можна застосувати таку класифікацію відрахувань (вилучень) в галузі оподаткування (за видами платників; за термінами; за елементами податкової бази):
   а) лімітовані знижки, розмір яких обмежено прямо чи опосередковано;
   б) нелімітовані знижки, за яких податкову базу може бути зменшено на всю суму витрат платника податків.