Підстави виникнення, зміни і припинення податкових правовідносин

   Обов’язковим елементом характеристики податкових правовідносин є підстави їх виникнення. Податкові правовідносини виникають, змінюються, припиняються і реалізуються на підставі певного комплексу різних за змістом взаємозалежних юридичних явищ, взаємодія яких припускає розвиток правовідносин. Податкові правовідносини можуть змінюватися під впливом:
   а) нормативних основ, за яких норми права регулюють сферу податкових правовідносин;
   б) правосуб’єктних основ, що характеризують здатність особи до участі у правовідносинах (досягнення віку тощо);
   в) фактичних основ — власне основ виникнення, зміни чи припинення податкових правовідносин, що базуються на юридичних фактах.
   Юридичний факт — конкретна життєва обставина, з якою норми права пов’язують виникнення, зміну чи припинення податкових правовідносин. Це: по-перше, факти реальної дійсності; по-друге, факти, передбачені нормами податкового права; по-третє, факти, що спричиняють певні юридичні наслідки.
   Класифікувати юридичні факти можна за різними підставами.
   За юридичними результатами:
   1) правовстановлюючі — юридичні факти, з якими норми права пов’язують виникнення податкових правовідносин;
   2) правозмінюючі — юридичні факти, з якими норми права пов’язують зміну податкових правовідносин;
   3) правоприпиняючі — юридичні факти, з наявністю яких норми права пов’язують припинення податкових правовідносин.
   Той самий факт може спричинити кілька юридичних наслідків. Наприклад, смерть одночасно є причиною припинення правовідносин зі сплати податків і причиною виникнення правовідносин зі сплати податку на майно, що переходить у порядку спадкування чи дарування.
   За вольовою ознакою:
   1) дії — юридичні факти, що є результатом вольової поведінки людей, результатом волевиявлення особи. Вони можуть виступати у формі:
   а) правомірних дій — дій, що відбуваються відповідно до вимог податкових норм або норм, що не суперечать їм;
   б) неправомірних дій — дій, що порушують вимоги закону і не відповідають приписам правових норм. На підставі правових норм приймаються індивідуальні податкові акти як правомірні юридичні дії, спрямовані на виникнення, зміну чи припинення конкретних податкових правовідносин;
   2) події — явища, що відбуваються незалежно від волі суб’єктів податкових правовідносин (смерть і народження людини пов’язуються з припиненням податкових правовідносин чи зміною їх режиму; стихійні лиха можуть бути передумовою введення надзвичайних податків тощо).