10.4. Поняття, завдання і види кримінологічного планування

   Розглянуте кримінологічне прогнозування є вихідним етапом кримінологічної політики.
   Кримінологічна політика (за А. Зелінським) — це науково обґрунтована стратегія і тактика попередження злочинності із застосуванням системи профілактичних заходів соціально-кримінологічного характеру, а також шляхом запобігання й припинення конкретних злочинів. Політика профілактики злочинів реалізується з урахуванням зміни соціальної та економічної ситуації в державі на основі кримінологічного прогнозування і планування.
   Кримінологічне планування охоплює процес підготовки, складання і затвердження планів попередження злочинів. План — це окреслена система заходів, що передбачає їх певний порядок, послідовність і строки виконання, а також відповідальних виконавців.
   Планування є однією з форм координації попереджувальної діяльності як в окремому регіоні, так і в державі загалом.
   Розрізняють територіальне (регіональне) і відомче (галузеве) планування профілактики злочинів. За змістом такі плани є комплексними, оскільки охоплюють велику кількість суб’єктів профілактики і передбачають різні заходи впливу.
   Відомчі плани, як правило, мають функціональний характер, що відповідає профілю відомства (наприклад, план профілактики дорожньо-транспортних пригод УДАІ УМВС області). Ці плани називають ще функціонально-відомчими.
   Територіальне кримінологічне планування може здійснюватись у масштабі адміністративного району, міст, областей, Автономної республіки Крим, України загалом.
   За строком дії (виконання) розрізняють плани короткострокові (на один-два роки), середньострокові (до 5 років) і перспективні (на 10-15 років).
   Можливе також поточне планування профілактичних заходів на нетривалі проміжки часу (наприклад, літній сезон, святкові дні).
   Процес планування складається з п'яти основних етапів:
   - організаційно-підготовчого;
   - інформаційно-аналітичного;
   - безпосередньої розробки плану;
   - організація виконання плану;
   - оцінювання попереджувальної діяльності й висновки.
   На першому, організаційно-підготовчому етапі відповідний орган виконавчої влади приймає рішення про розробку плану, створює спеціальну комісію (робочу групу), попередньо визначає джерела матеріально-технічного забезпечення роботи комісії, джерела необхідної інформації, розподіляє обов’язки.
   На другому, інформаційно-аналітичному етапі комісія вивчає й аналізує злочинність у регіоні, її динаміку й тенденції. У разі потреби комісія організовує конкретно-соціологічні дослідження, витребовує відомості кримінологічного характеру з правоохоронних органів (суду, прокуратури, органів внутрішніх справ), а також збирає іншу необхідну інформацію: про територіальну, економічну, демографічну характеристики регіону, матеріальні та житлово-побутові умови населення, соціально-політичну ситуацію в регіоні, соціальну інфраструктуру, міграцію населення тощо.
   Безпосередньо розробка комплексного плану профілактики злочинів передбачає:
   - статистичну обробку й аналіз отриманої інформації, її оцінку і формулювання висновків;
   - кримінологічне прогнозування на певний строк;
   - розробку планових попереджувальних заходів з визначенням строків виконання і конкретних виконавців;
   - узгодження, рецензування й обговорення проекту плану, його коригування і доопрацювання;
   - затвердження плану.
   Організація виконання комплексного кримінологічного плану полягає в доведенні планових завдань до виконавців, визначенні строків подання звітності, встановленні контролю за виконанням плану, коригуванні планових завдань, проведенні нарад з виконавцями.
   Попереджувальну діяльність оцінюють не за формальними ознаками намічених заходів, а на основі реальної ефективності, тобто за станом правопорядку в регіоні.
   До кримінологічного планування всіх рівнів висувають такі основні вимоги:
   - планування повинно бути колективним як за колом учасників складання плану, так і за колом його виконавців;
   - виконавці плану повинні мати необхідні повноваження;
   - намічені заходи повинні взаемоузгоджуватись і не суперечити один одному;
   - заходи слід планувати з урахуванням конкретної обстановки в регіоні (відомстві) і своєчасно коригувати з урахуванням її змін.
   Форми плану можуть бути різноманітними. Найпоширенішою є форма плану, що складається з назв заходів, виконавців, строків виконання, відповідальних за виконання. Можуть використовуватися й інші форми плану.

   Контрольні питання
   1. Сутність кримінологічного прогнозування.
   2. Що таке кримінологічний прогноз?
   3. На яких рівнях може здійснюватися прогнозування злочинності?
   4. Які види прогнозування злочинності розрізняють за ознаками територіальності й тривалості прогностичного періоду?
   5. Сутність індивідуального прогнозування злочинної поведінки.
   6. Вимоги, що висуваються до кримінологічного прогнозування.
   7. Які методи використовують для побудови кримінологічного прогнозу?
   8. Обґрунтування можливості прогнозування індивідуальної поведінки.
   9. Значення кримінологічного прогнозування злочинності.
   10. Сутність кримінологічного планування.
   11. Види кримінологічного планування.
   12. Основні етапи процесу планування.