67. Поняття кредитування і кредитів у сфері підприємництва

   Загальні правила банківського кредитування передбачені в Законі України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 р. (далі — Закон).
   Відповідно до визначення, наданого у ст.1 Закону, банківський кредит — будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
   Суб'єктами кредитних правовідносин є кредитор і позичальник.
   Суб'єкти господарської діяльності можуть використовувати такі кредити: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий і консорціумний.
   Банківський кредит надається суб'єктам кредитування усіх форм власності в тимчасове користування на умовах, визначених кредитним договором.
   Банківський кредит поділяється на окремі види за різними підставами. Так, якщо критерієм класифікації є строки використання, то банківські кредити поділяються на:
   а) короткострокові — до 1 року (можуть надаватися банками у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв'язку з витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді);
   б) середньострокові — до 3 років (можуть надаватися на оплату устаткування, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень);
   в) довгострокові — понад 3 років (можуть надаватися для формування основних фондів. Об'єктом кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію і розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію тощо).
   За забезпеченням банківські кредити поділяються на:
   а) забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);
   б) гарантовані (банками, фінансами або майном третьої особи);
   в) з іншим забезпеченням (порука, страхування);
   г) незабезпечені (бланкові).
   За ступенем ризику:
   - стандартні кредити і кредити з підвищеним ризиком.
   За методами надання:
   - у разовому порядку; відповідно до відкритої кредитної лінії; гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою, із стягуванням комісії за зобов'язання).
   За термінами погашення:
   - одночасно; з розстрочкою; достроково (на вимогу кредитора або а заявою позичальника); з регресією платежу; після закінчення бумовленого періоду (місяця, кварталу).
   Комерційний кредит — товарна форма кредиту, що визначає ідносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характе-изує кредитну угоду між двома суб'єктами господарської діяль-ості. Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті егулюють свої господарські відносини і можуть створювати пла-іжні кошти у вигляді векселів — зобов'язань боржника сплатити кредиторові зазначену суму у визначений строк.
   Об'єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари, виконані роботи, надані послуги, щодо яких продавцем надається відстрочка платежу. У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя інші угоди про надання кредиту не укладаються.
   Погашення комерційного кредиту може здійснюватися шляхом: сплати боржником за векселем; передачі векселя відповідно до чинного законодавства іншій юридичній особі (крім банків та інших кредитних установ); переоформлення комерційного кредиту в банківський. У разі оформлення комерційного кредиту не за допомогою векселя погашення такого кредиту здійснюється на умовах, передбачених договором сторін.
   Бланковий кредит може надаватися комерційним банком тільки в межах наявних власних коштів (без застави майна та інших видів забезпечення — тільки під зобов'язання повернути кредит) із застосуванням підвищеної відсоткової ставки надійним позичальникам, які мають стабільні джерела кредиту і перевірений авторитет у банківських колах.
   Консорціумний кредит може надаватися позичальнику банківським консорціумом такими способами:
   а) шляхом акумулювання кредитних ресурсів у певному банку з подальшим наданням кредитів суб'єктам господарської діяльності;
   б) шляхом гарантування загальної суми кредиту ведучим банком або групою банків — кредитування здійснюється залежно від необхідності в кредиті;
   в) шляхом зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі в консорціумній операції.
   Лізинговий кредит — це відносини між юридичними особами, що виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладенням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту.
   Іпотечний кредит — це вид економічних відносин у зв'язку з наданням кредитів під заставу нерухомого майна.