Вступ

   Сучасні підходи до розв’язання проблем економічної теорії найтісніше пов’язані з історико-економічними дослідженнями. Розуміння цього факту підтверджене дедалі зростаючим інтересом до подібних наукових пошуків серед відомих економістів світу, чиї теоретичні узагальнення отримали незаперечне визнання: у 1993 році Нобелівську премію з економіки було присуджено американським історикам-економістам Р. В. Фогелю та Д. С. Норту, які розглядали економічну історію як нескінченний процес, в якому сьогодення тісно пов’язане з минулим через безперервність інститутів.
   Інститути людського буття нерозривно виростають з минулого і не можуть бути сторонніми для суспільства. І якщо закони та інші формальні (правові) норми людського життя можуть у процесі суспільного та економічного розвитку змінюватись дуже швидко, то неформальні інститути зазнають змін поступово, спираючись на історичний досвід і беручи з нього початок.
   Виходячи з цього, можна впевнено стверджувати, що успішність реформування національної економіки, його теоретичне обґрунтування та практична реалізація багато в чому залежать від того, наскільки вони відповідатимуть логіці розвитку вітчизняної економіки. А з’ясування цієї логіки є можливим лише на основі історико-економічних досліджень. Актуальність такого історичного підходу стає все більш очевидною у світлі тих помилок і прорахунків, що були допущені за роки незалежності України. Серед багатьох причин слід згадати й недостатню обізнаність з місцевими умовами реалізації реформ. Адже надзвичайно важливим було б з’ясувати, як виникли ці умови, в якому напрямку йшов їх розвиток, на якому етапі слід шукати корені сучасної економічної ситуації.
   Отже, саме вивчення конкретних фактів економічного розвитку українських земель, аналіз економічних процесів, пов’язаних з певними змінами інституціональної структури, що відбувалися в різні епохи, є необхідними передумовами забезпечення надійності та ефективності перебудованих процесів у національній економіці, глибокого теоретичного їх обґрунтування.
   Запропоновані лекції з економічної історії України призначені для студентів спеціальності “Економічна теорія”. В них зроблено спробу викласти з історичного погляду економічний розвиток українських земель від найдавніших часів до сучасності, який розглядається у контексті світового економічного розвитку в рамках такої схеми періодизації:
   І. Господарські форми первісної доби, доби перших цивілізацій та середньовіччя (від найдавніших часів до ХVІ сторіччя).
   ІІ. Господарські форми періоду формування індустріального суспільства (ХVІ — перша половина ХІХ ст.).
   ІІІ. Господарські форми індустріального та постіндустріального суспільства (друга половина ХІХ—ХХ сторіччя).
   Такий підхід до періодизації окремих етапів розвитку господарства України дає можливість розглядати його в тісному взаємозв’язку з історією світової економіки, а також прослідкувати еволюцію основних форм господарської діяльності, з’ясувати їх особливості, визначитись щодо логіки розвитку вітчизняної економіки.
   Тексти лекцій підготовлені відповідно до нормативної програми, затвердженої Міністерством освіти і науки України у 1998 р., та розробленої відповідно до неї робочої програми курсу. Вченою радою КНЕУ в 2003 р.