20.5. Види правозастосування

   У процесі застосування норм права уповноважений орган за допомогою індивідуальних актів вирішує два основних завдання:
   а) організацію позитивного виконання приписів норм права;
   б) забезпечення відповідної реакції з боку держави на недотримання або невиконання норм права.
   На цій підставі виділяються дві форми застосування права: оперативно-виконавча і правоохоронна.
   Оперативно-виконавче правозастосування — це організація виконання приписів правових норм, позитивне регулювання за допомогою індивідуальних актів правозастосування шляхом сприяння виникненню, зміні чи припиненню конкретних правовідносин на основі норм права (наказ про зарахування на роботу, рішення про призначення пенсії, свідоцтво про шлюб, рішення про будівництво житлового будинку, рішення про усиновлення тощо).
   Правоохоронне правозастосування — це діяльність, спрямована на охорону норм права від порушень, застосування заходів державного примусу та забезпечення виконання примусових заходів (вирок суду, рішення про притягнення до адміністративної, дисциплінарної або цивільної відповідальності).