З Декларації Українських Народних Зборів Західної України про конфіскацію земель поміщицьких, монастирських та великих державних урядовців (28 жовтня 1939 р.)

   [...]
   У цілковитій відповідності до одностайної волі і прагнень трудящих Західної України, захищаючи їхні кровні та життєві інтереси, слідуючи за прикладом народів Радянського Союзу, Українські Народні Збори проголошують на території Західної України конфіскацію земель поміщицьких, монастирських та великих державних урядовців зі всім 'їхнім живим та мертвим інвентарем та їх садибними будівлями.
   Народні збори затверджують відібрання поміщицьких земель без викупу, через селянські комітети, під керівництвом тимчасових управлінь, і передачу їх у користування трудовому селянству. Питання про землі осадників вирішують селянські комітети.
   Віднині вся земля Західної України з її надрами, всі ліси та ріки оголошуються всенародним добром, тобто державною власністю.
   Віднині на нашій вільній землі нема і не буде місця паразитам-по-міщикам та їхнім посібникам.
   Українські Народні Збори закликають усіх трудівників землі, селянські комітети до залізної революційної дисципліни, до охорони від розтягання колишніх поміщицьких маєтків і будівель і інвентаря, що є віднині священним і недоторканним добром народу.
   Тільки селянські комітети мають право розподіляти поміщицькі землі. Тільки селянські комітети мають право порядкувати майном, яке належало поміщикам.
   Хай живе розкріпачена праця селянина на визволеній землі Західної України! [...]