Закон про виділ Української Ради (4 січня 1919 р.) Українська Національна Рада постановила: §1. Українська Національна Рада вибирає з-посеред себе Виділ з 9 членів, якому проводить, як десятий член, Президент Української Національної ради, а на случай його перешкоди найстарший віком його заступник. §2. До компетенції Виділу Української Національної Ради належить: а) іменувати членів правительства; б) приймати й уділяти їм димісії; в) виконувати право амнестії й аболіції, а то на внесение Державного Секретаріяту судівництва. В справах військового судівництва може Виділ Української Національної Ради перенести право виконування амнестії на Раду Державних секретарів; г) іменувати начальників верховних державних урядів цивільних і військових; д) удостовіряти й оповіщувати закони. §3. Виділ Української Національної Ради скликує в міру потреби Президент Української Національної Ради, а в случаю його перешкоди найстарший віком його заступник. Він репрезентує Виділ і підписує його письма. §4. Виділ Української Національної Ради вибирається на час її каденції, а і влада його гасне з хвилею вибору нового Виділу новою Радою. §5. Рішення Виділу западають більшістю голосів, а в случаю рівности голосів стає рішеннєм те внесение, за котрим голосував президент. До важности рішень треба присутности що-найменше шести членів Виділу. §6. Отсей закон входить в силу з днем ухвалення.
|