Підручники онлайн
Головна arrow Педагогіка arrow Дидактика (Малафіїк І.В.) arrow § 4. Політехнічні цілі навчання
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


§ 4. Політехнічні цілі навчання

§ 4. Політехнічні цілі навчання

   Рухливість функцій робітника. Висока рухливість трудових функцій сучасного робітника вимагає розширення і поглиблення змісту полі­технічної освіти шкільної молоді шляхом глибокого аналізу проблем економіки, екології та управління і введення їх у зміст освіти і навчан­ня.
   Необхідність політехнічної освіти школярів зумовлена дією двох чинників, а саме: необхідністю ознайомлення молоді з виробництвом як важливим боком навколишнього світу, а також із дією закону зміни праці, що постійно ставить значну кількість працівників перед пробле­мою опанування новою професією внаслідок об´єктивної зміни у струк­турі виробництва. Усяка рухливість трудових функцій сучасного пра­цівника пов´язана не тільки з переходом до іншого виду праці, а й по­стійною зміною умов діяльності на кожному робочому місці.
   Розглянемо матрицю, яка ілюструє передачу молодому поколінню того соціального досвіду, який був накопичений попередніми поколі­ннями. Перший її стовпчик ілюструє той факт, що школа повинна за­безпечити передачу знань, умінь і навичок, емоційно-оцінних норм та способів творчої діяльності у виробничій діяльності (стор. 173).
   Щодо професійної школи, професійно-технічних училищ, вищих навчальних закладів, які готують спеціалістів для виробничої сфери, то тут усе зрозуміло. Кожен такий спеціаліст справді повинен мати міцні і глибокі знання своєї сфери виробництва, володіти професійними вміннями і навичками, бути підготовленим до творчих пошуків та ви­робити своє емоційно-оцінне ставлення до всіх процесів, що відбува­ються у певній сфері виробництва.
   А як же бути із загальноосвітньою школою? Не можна, звичайно, ставити за мету, щоб упродовж навчання в загальноосвітній школі її випускник одержав знання всіх конкретних сучасних виробництв і ово­лодів відповідними професійними вміннями і навичками. Цього прак­тично не можна здійснити та й у цьому немає ніякої потреби.
   Але з іншого боку, не може випускник загальноосвітньої школи бути необізнаним із виробництвом у цілому, з основними напрямами його розвитку, хоча б з елементами сучасних технологій.
   Наука XX ст. створила досить потужну базу для розгортання про­цесу створення і розроблення нових технологій сучасного виробницт­ва. XXI ст. - століття технологізоване, і випускник загальноосвітньої школи повинен вільно орієнтуватися у сучасному виробництві, у світі сучасних професій. Лише за таких умов він зможе виробити свою жит­тєву програму, життєву стратегію і з успіхом реалізувати її.
   У чому суть політехнізму? Технічна база великої промисловості ви­нятково рухлива, у ній постійно відбуваються істотні зміни — виника­ють нові галузі виробництва, а старі істотно змінюються: у них з´явля­ються сучасні машини, сучасне обладнання, освоюються більш сучасні технологічні процеси і нові виробничі технології. Змінюються зміст і характер праці робітника.
   Щоб робітники могли швидко оволодівати технікою, що постійно удосконалюється, вони повинні мати широкий політехнічний світог­ляд і володіти всебічною рухливістю функцій. За час свого трудового життя кожна людина 2-5 разів змінює вид трудової діяльності і про­фесію. І щоб легко "вписатися " у такі зміни, вона має бути до них гото­ва не тільки психологічно, а й професійно. У наш час зміна праці роб­ітника, рухливість його функцій істотно зросли. Завдяки автоматизації і комп´ютеризації виробничих процесів сучасний робітник, виведений із безпосереднього процесу обробки, займається почергово і наладкою, і регулюванням обладнання, і його управлінням, і контролем вироб­ничого процесу. Крім того, на його робочому місці змінюється облад­нання, впроваджуються нові технологічні принципи. І все це вимагає ще більшої рухливості його функцій, зміни праці.
   Цілі політехнічної групи. Теоретики політехнічної освіти дійшли висновку, що метою політехнічного навчання є розвиток тих боків осо­бистості, завдяки яким вона включається у процес виробництва, тоб­то, метою політехнічного навчання є формування рухливості функцій у праці, що змінюється за змістом, і всебічний їх розвиток. Предметом політехнічного навчання є загальні принципи всіх процесів виробниц­тва. Узявши ці міркування за основу, сформулюємо цілі навчання пол­ітехнічної групи так:
   - забезпечити учнів знаннями наукових принципів найважливіших технологічних процесів провідних галузей народного господарства;
   - забезпечити учнів знаннями провідних напрямів науково-техні­чного прогресу, будови і принципів дії та правил експлуатації найпо­ширеніших засобів виробництва;
   - забезпечити учнів знаннями основ економіки, екології й управ­ління виробництвом;
   - виробити вміння бачити дію законів науки у промисловості, у виробництві;
   - виробити уміння застосовувати закони науки для розв´язування практично і технічно важливих завдань;
   - розвинути конструкторські та винахідницькі здібності;
   - підготувати випускників школи до вибору однієї з технічних професії;
   - виробити обчислювально-вимірювальні, інструментальні, про­ектно-конструкторські та комунікативно-управлінські вміння.
   Підсумок. Основними цілями політехнічної групи є:
   - забезпечення учнів знаннями основ сучасного виробництва, про­відних напрямів науково-технічного прогресу;
   - уміння застосовувати знання для розв´язання практично- і техн­ічно-важливих завдань;
   - бачення дії цих законів науки у техніці, у виробництві;
   - підготовка учнів до обрання однієї з технічних професій;
   - розвиток винахідницьких та конструкторських умінь.

 
< Попередня   Наступна >