Підручники онлайн
Головна arrow Цивільне право arrow Українське цивільне право (Заіка Ю.О.) arrow 14.4. Заповідальний відказ. Заповідальне покладання
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


14.4. Заповідальний відказ. Заповідальне покладання

14.4. Заповідальний відказ. Заповідальне покладання

   Спадкодавець має право доручити одному чи кільком спадкоємцям виконати за рахунок спадкового майна певні дії на користь третьої особи, яка зазначена в заповіті. Покладання виконання таких обов'язків на спадкоємця називається заповідальним відказом або легатом.
   Відказоодержувачами можуть бути будь-які особи незалежно від того, чи належать вони до спадкоємців за законом. Предметом заповідального відказу може бути передача відказоодержувачу у власність або за іншим речовим правом майнового права чи речі, що належать або не належать до складу спадщини.
   Особливим видом заповідального відказу є покладання на спадкоємця, до якого переходить житловий будинок, обов'язку надати іншій особі право довічного користування цим будинком або його частиною.
   Спадкоємець, на якого покладено заповідальний відказ, зобов'язаний виконати його лише у межах реальної вартості майна, яке перейшло до нього за заповітом.
   Поряд із заповідальним відказом заповідач може зробити ще одне розпорядження, яке має назву "покладання". Відповідно до покладання заповідач, не обтяжуючи спадкоємця заповідальним відказом, може покласти на нього обов'язок виконати певні дії для загальнокорисної мети.
   Так, заповідач може покласти на спадкоємця обов'язок ..здавати всім бажаючим можливість оглянути зібрану ним колекцію картин, мінералів тощо. Один із професорів столичного університету побажав, щоб його бібліотекою мали можливість користуватися викладачі кафедри, на якій він тривалий час працював.
   До заповіту може бути включене і розпорядження немайнового характеру (про порядок проведення поховання заповідача, бажання призначити опіку над неповнолітнім тощо).
   Так, четвертий помічник капітана "Титаника" Дж. Г. Боксхолл, який помер в квітні 1967 р. на 84 році життя, заповів розвіяти його попіл в океані в координатах 41' 46" північної широти та 50' 14" західної довготи — на місці загибелі "Титаника". Завойовник Південного полюсу Р. Скотт в прощальному листі, який знайшли в наметі через вісім місяців після його загибелі, просив щоб його вдову "забезпечили, наскільки це буде залежати від морського відомства".
   До особливих видів заповідального розпорядження належить і призначення виконавця заповіту, на якого покладаються обов'язки щодо: охорони спадкового майна; повідомлення спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів про відкриття спадщини; управління спадщиною; забезпечення одержання кожним спадкоємцем належної частки спадщини тощо.

 
< Попередня   Наступна >