9.7. Види індивідуального рівня профілактики злочинності

   Залежно від стадії генези особи злочинця індивідуальна профілактика злочинності поділяється на чотири види.
   Перший вид стосується об'єктів, які перебувають на початковому етапі криміналізації особи. У цей період вони вчиняють різні правопорушення незлочинного характеру, що утворюють певний вид антигромадської діяльності. Умовно цей вид індивідуальної профілактики злочинності називають ранньою індивідуальною профілактикою злочинів.
   Другий вид індивідуальної профілактики злочинності стосується осіб, які вчинили чи вчиняють злочини. Суб'єктами цього виду профілактики можуть бути слідчі, оперативні й інші працівники органів внутрішніх справ, судді. Профілактична робот а полягає в тому, щоби схилити особу до відмови від вчинення злочину, припинити його на стадії підготовки, а в разі вчинення злочину - сприяти формуванню в особи почуття каяття, бажання сприяти розкриттю злочину. Умовно цей вид профілактики називають судово-слідчим.
   Третій вид індивідуальної профілактики злочинів охоплює осіб, які вчинили злочини та стосовно яких суд прийняв рішення про застосування різних заходів кримінально-правового впливу. Цей вид профілактики, по-перше, реалізується в діяльності установ виконання покарань, завдання яких полягає у виправленні та ресоціалізації засудженого; по-друге, здійснюється відповідними державними та громадськими організаціями при звільненні особи від реального виконання кримінального покарання (умовне засудження, відстрочка виконання вироку, примусові заходи виховного характеру). Цей вид профілактики умовно називають пенітенціарним.
   Четвертий вид індивідуальної профілактики злочинів стосується осіб, які відбули кримінальне покарання, але підлягають наглядові з метою запобігання рецидиву. Умовно цей вид профілактики називають постпенітенціарним.
   Підхід до запобігання злочинності, зважаючи на рівні профілактики, відбивається в побудові структури органів та організацій, що здійснюють цю діяльність. Від правильного вибору рівня профілактики залежить її ефективність.
   Профілактична діяльність втілюється у відповідних формах, характер яких залежить від рівня запобігання злочинності та практики відповідних суб'єктів.
   Якщо йдеться про усунення причин і умов, які сприяли вчиненню конкретних злочинів, що були виявлені у процесі діяльності спеціальних суб'єктів, то це вимоги про вжиття заходів організаційно-управлінського, економіко-технологічного й ідеологічного характеру, котрі втілюються в особливому процесуальному акті - приписі прокурора, поданні слідчого, окремій ухвалі суду.
   Якщо йдеться про особу конкретного злочинця, то застосовують програми індивідуального коригування правопорушної поведінки. У програмі відбиваються детальний портрет особи, характеристика основних факторів мікросередовища формування її негативних рис, передбачаються диференційовані заходи профілактичного впливу та критерії ефективності їх застосування.